обурений

обурений
I -а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обурити I.
2) у знач. прикм. Сповнений почуття обурення.

II -а, -е, діал.
Повалений, зруйнований.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "обурений" в других словарях:

  • обурений — [оубу/реинией] м. (на) ному / н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • обурений — 1 дієприкметник розгніваний обурений 2 дієприкметник обвалений …   Орфографічний словник української мови

  • обурено — Присл. до обурений I 2) …   Український тлумачний словник

  • стискатися — а/юся, а/єшся і сти/скуватися, уюся, уєшся, недок., сти/снутися, нуся, нешся; мин. ч. сти/снувся, нулася, нулося і сти/сся, сти/слася, сти/слося; док. 1) Зменшуватися в об ємі під дією зовнішнього тиску; ущільнюватися. || Зменшуватися в об ємі… …   Український тлумачний словник

  • гнівний — (який перебуває в стані нервового збудження, гніву), сердитий, розгніваний, роздратований, рознервований, обурений, виведений із рівноваги …   Словник синонімів української мови

  • об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»