- обурений
- I -а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обурити I.2) у знач. прикм. Сповнений почуття обурення.
II -а, -е, діал.Повалений, зруйнований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обурений — [оубу/реинией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обурений — 1 дієприкметник розгніваний обурений 2 дієприкметник обвалений … Орфографічний словник української мови
обурено — Присл. до обурений I 2) … Український тлумачний словник
стискатися — а/юся, а/єшся і сти/скуватися, уюся, уєшся, недок., сти/снутися, нуся, нешся; мин. ч. сти/снувся, нулася, нулося і сти/сся, сти/слася, сти/слося; док. 1) Зменшуватися в об ємі під дією зовнішнього тиску; ущільнюватися. || Зменшуватися в об ємі… … Український тлумачний словник
гнівний — (який перебуває в стані нервового збудження, гніву), сердитий, розгніваний, роздратований, рознервований, обурений, виведений із рівноваги … Словник синонімів української мови
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки